Слово»будь ласка» пишеться окремо

Чомусь серед наших громадян склалася хибна думка, що слово будь ласка пишеться з дефісом. Це не так.

А от нещодавно я взагалі побачила оголошення з дивною редакцією:
будь ласка писалось разом. Це також неправильно, дуже неправильно.

Люди.

Запам’ятайте,
будь ласка, назавжди, що слово будь ласка в українській мові пишеться без дефіса і виділяється на письмі комами.

Последние статьи

  • Усик — ЧЕМПІОН!
    23.07.2018, 18:47
  • #FreeSentsov
    10.07.2018, 21:51
  • Криворівня — літня культурна столиця України
    22.07.2018, 13:21
  • Слава Криворівні!
    22.07.2018, 13:14
  • Поїдуть»Тризуби» Україною
    21.07.2018, 20:56
  • Усик виходить в ринг перемагати!
    21.07.2018, 17:50

Комментарии

А як раніше писалося? Ці дибіли задрали, навіщо змінювати правопис кожний рік. так і писалося

якби так раніше не писалося, то тоді б всіх вчили однаково писати будь-ласка окремо. звідси, ваші аргументи не є логічними. Ваші будь-ласка окремо так ріжуть в очі, що здається поною маячнею.
самі ж кажете, що будь-ласка є скороченням від будьте ласкаві, тому і має писатись через дефіс.
а до речі про пів*яблука, то правильно має там бути апостроф, так як апостроф ставиться після бпмвфр і перед яюєї там. де є подвоєнні звуки по типу йайейійу.

якби так раніше не писалося, то тоді б всіх вчили однаково писати будь-ласка окремо. звідси, ваші аргументи не є логічними. Ваші будь-ласка окремо так ріжуть в очі, що здається поною маячнею.
самі ж кажете, що будь-ласка є скороченням від будьте ласкаві, тому і має писатись через дефіс.
а до речі про пів*яблука, то правильно має там бути апостроф, так як апостроф ставиться після бпмвфр і перед яюєї там. де є подвоєнні звуки по типу йайейійу.

Віс думають, що пишеться через дефіс, оскількі є правило, що після слів: будь, небудь, казна, хтозна, ставиться дефіс!

Віс думають, що пишеться через дефіс, оскількі є правило, що після слів: будь, небудь, казна, хтозна, ставиться дефіс! Але в цих словах: будь-що, казна-хто і т.д. «будь» — є часткою, а у фразі будь ласка «будь» — слово

Цікаво. Чесно кажучи я думала, що слово будь ласка пишеться через дефіс,на протязі 9-ти років вчителька дісно так і навчала. Дивно, але виходить, що наша вчителька з великим стажом роботи робила велику помилку навчаючи нас такому правилу)))))))))))))))))))))))))))))))))))) ))))))))))))))))))))
))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))) ))))))))

«на протязі » — это на сквозняке. так что ваша учительница, с большим стажем, не тольк оэту ошибку делала

«Чомусь серед наших громадян склалася хибна думка, що слово будь ласка пишеться з дефісом.»
Річ в тім, що правопис в укр. мові часто змінюється. І згідно правопису 90-х років слово «будь ласка» писалося через дефіс, а вже десь на початку 2000року правопис змінився -і слово «будь ласка» пишеться окремо і виділяється комами.

«Чомусь серед наших громадян склалася хибна думка, що слово будь ласка пишеться з дефісом.»
Річ в тім, що правопис в укр. мові часто змінюється. І згідно правопису 90-х років слово «будь ласка» писалося через дефіс, а вже десь на початку 2000року правопис змінився -і слово «будь ласка» пишеться окремо і виділяється комами. наскільки мене не підводить пам»ять, у школі мене вчили писати слово » будь ласка» окремо. а навчалась я у школі задовго до 2000 року

blog.i.ua

Правила написання слова будь ласка

Так є ж прислівники, а є прислівникові сполуки, які пишуться окремо. І це якраз той випадок.

До того ж, на мою думку, не в змозі — штучне словосполучення, утворене калькуванням російського не в состоянии. Див. тут.

І тільки у GOOGLE можна побачити, що
— Харків і Львов не в змозі виконати вимоги УЄФА щодо Євро-2012.
— Більшість водіів не в змозі кермувати і розмовляти по телефону (!) .
— Газпром не в змозі модернізувати українську ГТС.
— Черновецький не в змозі припинити забудову центру.
— Тимошенко не в змозі утримати курс гривні.

Може, з огляду на чуття мови поважного письменства у Словнику прибрати конструкцію не в змозі?

Боже, ти подаруй мені решту моєї дороги, бо я не годен вже йти! (Василь Стефаник, Дорога);

Я вже більше нічого не годен слухати (Михайло Коцюбинський, Intermezzo);

Одної жаль лишити, бо вже давно любить, ба навіть зв’язався, другої не годен покинути, серце не за тим… (Ольга Кобилянська, В неділю рано зілля копала);

— Дідуню, — озиваєшся зрештою. І вмовкаєш, бо не годен вкласти своє зачудоване запитання в слова (Євген Гуцало, Княжа Гора);

А я стою, сказати щось не годен.
Змиває дощ дорогу і мене
(Ліна Костенко, Берестечко).

Пане Дмитре, не годен є в словниках, ось тільки дуже й дуже далеко. Лишень у Грінченка.

Не годен. Не въ состояніи. З тої туги аж не годен їсти. Гн. II. 188.

forum.slovnyk.ua

Написання через дефіс з’явилося саме через погане навчання декого в школі. Будь- справді пишеться через дефіс, але тільки в складі займенників та прислівників на кшталт будь-хто, будь-який, будь-де тощо. Будь ласка — з іншої опери. Той, хто пише цю сполуку через дефіс, як то кажуть, чув дзвін.

Вельми сумнівно, що так учили. Більш правдоподібно — ви так училися

Написання через дефіс з’явилося саме через погане навчання декого в школі. Будь- справді пишеться через дефіс, але тільки в складі займенників та прислівників на кшталт будь-хто, будь-який, будь-де тощо. Будь ласка — з іншої опери. Той, хто пише цю сполуку через дефіс, як то кажуть, чув дзвін.

Саво, за часів мого навчання в школі спочатку нормативним було написання цього слова з дефісом, а потім — без. І в книжках, виданих за радянських часів, писали це слово з дефісом.

В інтернеті теж пишуть, що норма змінилася.

«Я говорила сегодня с филологом. И узнала, что раньше писали через дефис «будь-ласка». Это было правильно. Но раньше. А сейчас действительно пишется «будь ласка».» Джерело

«В школі мене вчили, що будь-ласка пишеться через дефіс.» — «Це писалось за старим правописом, за чинним без.» Джерело

В інтернеті теж таке пишуть: «Я говорила сегодня с филологом. И узнала, что раньше писали через дефис «будь-ласка». Это было правильно. Но раньше. А сейчас действительно пишется «будь ласка».» Джерело

Тоді, щоб мати змогу відповісти, дозвольте дізнатися часи вашого навчання в школі. Я маю орфографічні словники, починаючи з 1960-го. Перевірити не складно. А визнавати свої помилки я вмію. Бачте, школу я закінчив теж ще за Радянського Союзу. І через дефіс за мого навчання цю сполуку не писали.
А що можуть написати в інтернеті, думаю, вам не гірш за мене відомо. Хай наведуть бодай якесь посилання на мовознавчу працю, де є дефісне написання цієї сполуки.

Врешті, можете не відповідати. Просто тицьніть на будь-ласка і на будь ласка (інформація зі словників – починаючи з 30-х років ХХ ст.)

Словник Грінченка (1908 рік).

Українсько-російський словник: У 6 томах. – Т. 2 (1958 рік)

СУМ: в 11 томах. – Т. 4 (1973 рік)

Тоді, щоб мати змогу відповісти, дозвольте дізнатися часи вашого навчання в школі. Я маю орфографічні словники, починаючи з 1960-го. Перевірити не складно. А визнавати свої помилки я вмію. Бачте, школу я закінчив теж ще за Радянського Союзу. І через дефіс за мого навчання цю сполуку не писали.

Врешті, можете не відповідати. Просто тицьніть на будь-ласка і на будь ласка (інформація зі словників – починаючи з 30-х років ХХ ст.)

Дуже дякую за роз’яснення та дані, які Ви навели.

Починала навчатися за радянських часів, завершила — вже за незалежності.

Саво, я не стверджую, що правильно було писати з дефісом (перепрошую, якщо моя «заява» здалася «безапеляційною»). Я лише розповідаю про свої спогади. І цікаво, чому спогади багатьох людей збігаються. Цьому ж має бути якесь пояснення.

До речі, спадає на думку ще одна проблема зі шкільних часів. У школі нам багато разів казали, що українську мову визнали другою на конкурсі краси мов на початку минулого століття в Парижі. Коли ми навчалися в школі, ми, звісно, не ставили цього під сумнів. Утім, рік чи два тому я замислилася над цією проблемою: видалося дивним проведення такого конкурсу. Адже визначати на офіційному рівні, яка мова найгарніша, було б не дуже коректним і, крім того, якби такий конкурс справді було проведено, то після нього, найімовірніше, провели б ще кілька аналогічних конкурсів, результати яких були б геть іншими. Тож я запідозрила, що це міф. Почала шукати в інтернеті свідчення бодай про якісь конкурси мов — нічого не знайшла. Наразі гадаю, що це таки міф (хоча, можливо, й помиляюся).
Висновок: з того, що люди вважають, ніби українську мову було визнано другою за красою в світі, хоча при цьому ніякого конкурсу насправді не було, не випливає те, що ці люди погано навчалися або ж що їхні вчителі не були фахівцями своєї справи. Просто був якийсь третій чинник, скоріш за все — навмисне створення кимось такого міфу.

Вибачте, твердження щодо нормативності дійсно було некоректним. Коректним було б сказати, що в мене склалося враження, ніби це було нормою.

Щодо мов написала суто для ілюстрації теоретичної можливості такої ситуації: надійних джерел ніхто не бачив, але інформація поширилася. Визнаю, що приклад невдалий, бо не маю спростувань проведення того конкурсу/аналізу/опитування.
Власне, про цей конкурс чула те ж, що й Ви: першою визнано італійську, другою — українську (а третьою — грузинську). Про це нам розповідали на початку 1990-х, коли Мережа ще не була розвинена. Просто сподівалася, що в ній хоч щось буде про такі конкурси (не обов’язково саме про той), але зовсім нічого путнього не знайшла. До того ж натрапила тоді на якесь обговорення, де також намагалися розібратися в цьому питанні й висловлювали сумніви (одна зі здогадок була такою: на хвилі піднесення національної свідомості хтось вирішив створити цей міф). Це обговорення також вплинуло на мою думку, хоча зараз ставлюся до нього критичніше, адже навряд чи там були фахові мовознавці. А так, звісно, треба шукати свідчення по бібліотеках. (До речі, естонці теж вважають, що їхня мова друга за красою після італійської.)

Стосовно помилок, то, ясна річ, у деяких словах та сполуках їх завжди буде чимало (наприклад, у тих же «в цілому», «врешті-решт», «кінець кінцем»). Мене дивує лише те, що не в однієї людини склалося враження, начебто норма змінилася, причому саме в цій сполуці, адже щодо інших складних випадків такого не чула. Проте пояснення тут може бути таке, що, на відміну від багатьох інших сполук, ми її вперше чуємо й починаємо вживати дуже рано, коли ще й читати не вміємо, тож щодо написання в нас може скластися хибна думка, яка внаслідок навчання змінюється на правильну, проте несподівану для нас (бо ж вислів такий звичний, як можна писати його по-іншому). А можливо, грають роль ще й такі чинники: 1) учителі старших класів, які спеціалізуються на мові, загалом обізнаніші в мовних питаннях, ніж учителі молодших (а вчителі молодших — ніж батьки дітей, які також можуть бути джерелом хибної інформації); 2) із плином часу рівень обізнаності вчителів (та учнів?) зростає завдяки покращенню доступу до професійної літератури, а також, можливо, підвищенню суспільної уваги до мовних проблем.

І наостанок: дякую за детальні відповіді та загалом за Вашу роботу на цьому форумі, Ваші знання та терплячість. З Вашою допомогою шукати істину стає набагато простіше й цікавіше

Будь-ласка, будьмо грамотними!

in Цікаво знати February 23, 2016

Не можна ходити по рідній землі, не розмовляючи рідною мовою. Виплекана, подарована нам на віки вічні, щоб берегли, щоб леліяли, щоб розмовляли і писали правильно. А Міжнародний день рідної мови, що припадає на 21 лютого, це не просто привід відсвяткувати, а задуматись, чи знаємо ми українську?

Пригадуєте, як у дитинстві батьки научали нас чарівних слів? Одне з них – «будь ласка»! Це те цілюще зерно, що падає у родючу землю і проростає бажаним результатом і в усмішці, і в сповненні прохання. Це наче крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. А чи задумувались сокальчани про правила граматики «будь ласка» в українській мові? І чому так багато помилок у вивісках «Зачиняйте, будь ласка, двері!» або ж дуже саркастичних «Будь ласка, їжте насіння з лушпинням!» Опитавши сокальчан, як пишеться «будь ласка», була дещо вражена…

Прошу сивочолого дідуся відповісти, як пишеться «будь ласка». «Я зі села, то я мало знаю щось такого!» ніяковіє старенький і швиденько віддаляється. «Як пишеться «будь ласка?» запитую ще одного перехожого. «Не знаю точно. Через тире?» вагається чоловік. «Мені здається через тире», невпевнено також повторює літня жінка. «Окремо!» відповідаю і пояснюю їй чому. «Тепер буду знати, бо ніколи не задумувалась, як правильно», чую у відповідь. Ще одна поважна пані запевняє мене, що чарівне слово «будь ласка» пишеться через «рисочку». А інший статечний пан висловлює власну думку: «Тільки разом!»

Так-так, думається мені, і справді зачароване слово це якесь «будь ласка». Без нього день не обходиться, а як написати правильно не знаємо! Мав таки рацію мій батько, коли в дитинстві жартував: «Вчися, дитино, і вчися багато, щоб ти не став дурнем, а я твоїм татом!» Ох, і любили тоді такі приказки «Учєньє свєт!», але ж і підручників було тьма, спробуйно усе запам’ятати! Проте це не завадило когорті з колишніх «трієчників» вибитись на верхні щаблі влади і досить грамотно навчитись нести ахінею в народ…

Продовжую далі пошуки «грамотіїв» серед сокальців. Дехто, відмахуючись, намагається проігнорувати, і моє прохання «будь ласка, можна хвильку Вашої уваги!» залишається непоміченим. Тоді починаю усміхатись і о, чудо(. ) «будь ласка» починає працювати! Чоловік з вусами, з ледь прихованою усмішкою каже, що своїми знаннями з граматики не може похвалитись, але знає, що «будь ласка» пишеться через дефіс, бо, мовляв, так вчили його в школі. «Неправильно вчили!» заперечую і пояснюю чому. «Дякую, буду знати!» – соромлячись, відповідає мені.

Далі в пошуках істини натрапляю на чоловіка в літах, який, не задумуючись, каже, що «будь ласка» пишеться окремо. «Молодці!» – не приховую свого захоплення. Ощедрований похвалою, перехожий із гордістю додає: «Живемо в Україні, тому мусимо знати рідну мову! Без мови нема держави!»

Ну, думаю, пошукаю ще відповідей на таке просте запитання у двох молодичок. «Як пишеться «будь ласка»? – запитую в однієї з них. «З дефісом! каже вона, але я виправляю помилку. Точно, окремо! Бо моя дитина писала окремо, без дефісу. Бачите, моя дитина краще знає, як треба «будь ласка» писати!» Її співрозмовниця пригадує, що у малечі якось побачила в книжці за 2-й клас, як пишеться «будь ласка», і запам’ятала, що треба писати окремо. «В другому класі діти знають, як треба писати грамотно?» не вгаваю я. «Так, вже знають, і ми будемо знати, що «будь ласка» пишеться окремо!» усміхаються дівчата. І ми прощаємось…

Тож, запам’ятайте, шановні! «Будь ласка» пишеться окремо, без жодних дефісів і виділяється як вставне словосполучення з обох боків комами. На превеликий мій подив, серед українців, як вірус, побутує хибна форма написання. А пояснення дуже просте: будь ласка, як і будь здоровий, це скорочена форма слова «будьте!» Будьте ласкаві, будьте грамотними! І будьте здорові! Не забувайте, дорослі, чарівне слово «будь ласка» відкриває серце та існує не тільки для чемних та вихованих діток. «Будь ласка» особливо дієве, коли його промовляти з усмішкою!

Поспостерігайте за своїми маленькими дітьми, як вони вчаться промовляти перші слова та створюють, інколи несвідомо, свій словесний світ за принципами давньоруської мови. Нічого дивного немає, малеча, засвоюючи мову, намагається розшифрувати національний код, а її дитячий мозок у цьому сприяє і засвоює нову інформацію дуже швидко. От чому змушувати дітей змалечку говорити чужою мовою небезпечно, бо це може призвести до гальмування розумового розвитку.

І наостанок, кілька цікавих фактів про рідну мову. Вона входить до трійки найкрасивіших мов світу і посідає за кількістю носіїв 26-те місце в світі!

Найдавніша згадка про українську датується 858 роком, а вперше вона отримала статус літературної після виходу у світ «Енеїди» Котляревського ще 1798 року. З точки зору лексики найближчими до неї є білоруська і польська мови. Перший український буквар був виданий в місті Лева Іваном Федоровим 1574-го. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до сьогодні, вважається «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» Найбільшу кількість перекладів має «Заповіт» Тараса Шевченка – на 147 мовах народів світу! Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера «п», також на цю літеру починається найбільша кількість слів. А от найбільшу кількість синонімів має слово «бити» – аж 45 слів міститься в «Короткому словнику синонімів української мови». Найбільшу кількістю псевдонімів мали Олександр Кониський – 141 та Іван Франко – 99!

Бути чи не бути рідній мові, залежить від кожного з нас! Щоб зберегти своє коріння і не стати придатком до когось… І нехай оте Франкове научання «Мова росте елементарно, разом з душею народу» допомагає нам красиво розмовляти і грамотно писати!

golossokal.com.ua

Добре, що хоч є слово «будь ласка» 🙂

Найчастіше, шансонний контингент знає тільки такі чарівні слова як благадарочка і пасіба. .

Протягом історії розвитку української літературної мови було більше п’ятдесяти правописів.

І в деяких з них можна знайти правило написання «будь-ласка» через дефіс. Наприклад, в західноукраїнському словнику Желехівського (1886 року).

Згідно українського правопису будь-, небудь- пишеться через дефіс, але водночас «будь ласка» правильно окремо.

Може було б краще спростити правила і грамотніших стало б більше?

До вашого відому, слова «Будь ласка» та «будь-який» — це різні частини мови, тому тут немає чого й спрощувати.

«Будь ласка» — це є частка, або слова вічливості. Ця фразема незмінна.
«Будь-який», «будь-коли», «будь-де» — неозначені займенники.

Всі ці слова несуть різну синтаксичну роль.

Дякую, що пояснили. Хотів знайти з яким словом я часто плутаю правильне написання вислову «будь ласка» і відразу знайшов у Вашому коментарі, виявляється це слово «будь-який» 🙂

На одному форумі мені написали:
«Я пішов до школи у 1973 році, і точно пам’ятаю, что тоді «будь-ласка» писалося саме так. )))»

Якийсь ти не справжній «граматичний нацист» раз критикуєш правила, а не придираєшся до чужих помилок)))

Я йшла в школу у 1984р. Мене вчили будь ласка писати через дифіз. Про те, що це слово пишеться окремо, дізналася з української мови свого сина. Тому, і більшість людей, які пишуть через дифіз, вивчили саме таке написання. Правопис треба рідше міняти, а не людей звинувачувати.

Вас, шановна, мабуть дуже погано в школі вчили! ДИФІЗ — ВИ ЗРОБИЛИ 2 ПОМИЛКИ В СЛОВІ З 5 БУКВ.
Я пішов в школу в 1991 і закінчив її в 2001: я лосі переконаний, що «будь-ласка» пишеться саме так!

я лосі переконаний — умора

2 помилки в слов і з 5 букв?Не смішіть,ви лось напевно. Окунь.

Оце прикол: «дуже розумні» виправляють інших, при цьому роблячи помилки в простих словах )))

Досить робити себе найрозумнішим, все одно ми завжди будемо помилятись. завжди!

Це словосполучення усі писали окремо і через дефіз тому, що було правило в українській граматиці: «слова з будь, небудь, казна, хтозна пишуться через дефіз».
Я у 2008 році здавала зовнішнє тестування і це правило було ще дійсне.

Ірино, видно погано здали 🙂 Гарно почитайте правопис 🙂

Через дефіс пишуться:
.
Складні займенники з компонентами бозна-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-
.
____________

А в нас «будь» йде першим словом, а «ласка» — не є займенником. Це не те правило, краще запам’ятати, що «будь ласка» пишеться окремо і крапка. Або більше читати і грамотність сама собою прийде.

я здала на 195.5 з 200 балів і не Вам мене вчити граматики!
дуже грамотно нічого не розуміти в нашій мові, копіювати правила з однієї з пошукових систем та ними опрерувати!

З жодної пошукової системи неможливо нічого скопіювати. Вони призначені для того, щоб шукати інформацію 🙂

Ви звинуватили мене в гріху пошуку по правопису? Так, я такий єретик 🙂 Шукаю гуглом, знаходжу офіційні документи (чи їх копії) і ЦИТУЮ в якості доказу. Навіть дам посилання на першоджерело:

мені не потрібне посилання. я і без нього знаю, на відміну від Вас 🙂

На сто тих, хто вміє читати — знайдеться ледь один, що вміє думати.

Смішно читати:) Хтось ішов у школу у 1973, і писав через дефіс, хтось у 1984, і теж через дефіс, хтось здав укр. мову на 195,5. і теж через дефіЗ(. )-тобто відразу можна говорити про дві помилки на таку кількість тексту. Правда, тут є ще дИфіЗ, так що дефіЗ Ірини- ще не так погано. До чого тут слова(. ) з будь-, казна- і т.п. Це скорочена форма двох слів: 1)будьте, 2)ласкаві. Це НЕ одне слово! Я ішла у школу у 1981. Правило одне було: окремо. Запитаю ще в бабусі, яка викладала укр. мову з 1938 до 1975. Можливо, вона щось цікаве розповість.

Вчився у школі (94-04рр) писали будь-ласка. після закінчення школи змінили правопис, почав писати будь ласка. Ніщо не заважає правильно писати і цікавитися рідною мовою після школи.
Яка різниця, змінився правопис, чи не змінився. Ми всерівно розмовляємо своєю, рідною, єдиною мовою — українською.

я вже добре запам’ятав, що «будь ласка» пишеться без дефісу, хоча спочатку плутався, і писав через дефіс, не знаю чому, але багато хто робить таку помилку.

я сам уже нічого не розумію.
наче в школі писали через дефіс, а зараз так.

Дякую за пост, вже напевно буду знати.

«Вчився у школі (94-04рр) писали будь-ласка» — нічого подібного
Мої шкільні роки 1988-98, тоді ніхто не посмів мене вчити писати через дефіс, оскільки згідно і з тодішнім, і з чинним правописом (як відомо він датований 1993 р.) це фразема пишеться саме окремо 😉

Будь ласка пишеться окремо? А я писала завжди через дефіс. Дукую, буду уважніша до своєї мови на письмі.

Хочу сказати Jara, що у мене багато знайомих «шансонного контингенту», які грамотно пишуть і розмовляють не тільки на українській мові. А жанр музики не має відношення в правильності написання слів.

на українській мові.
Думала, що в нас розмовляють лише українською =)

Анонімуси інколи такі анонімуси 😉

поправочка: «українською мовою», а не «на українській мові» 🙂

Коли починається смерть культури, настає культура смерті. © Ліна Костенко.

Хм. а в щколі (хз-2007) мене вчили з дефісом. Треба піти до мовники і сказати їй що вона дурепа)))

На те вона і «щкола» =)

а мені сьогодні гугль хромий запропонував написати будь ласка через дефіс будь-ласка, ось чому опинився на цьому форумі.

Так, я всі коменти не читав може хотось це вже зауважив але йопт народ! Дефіс ставиться тоді, коли пишеш слова: КАЗНА-, ХТОЗНА-, БУДЬ-, НЕБУДЬ-. Це тіпа зараз некатить і виходить що нас найобували, як говорили через дефіс писати?)xD
Щось ви гоните народ.

Дефісолюби, а в словосполученнях на кшталт «будь слухняним», «будь завжди веселим» ви теж дефіси після «будь» ставите? Якщо так вам буде простіше увідомити, то «будь ласка» — це усталений варіант словосполучення «будь ласкавий». Це НЕ вийняток із правила про написання казна-, хтозна-, будь-, небудь-, це — звичайний собі випадок вживання дієслова «бути» в другій особі однини.

Вибачте, але крім офіційного правопису в будь-які часи є ще шкільні викладачі 🙂 Я почала навчання в 1981 і мої викладачі навчали мене писати через дефіс. На той час я не мала інтернету та такого досвіду пошуку потрібної мені інформації. Було неприємно читати пости із образами і засудженням тих, хто писав цю фразему через дефіс. Вибачте, але якщо хочете дійсно навчити — не судіть, а краще без осуду допоможіть людині зрозуміти та виправити свою помилку.

Дивно, що вчителі вчать такого, адже крім їх знань є ще підручники та художня література, де точно має бути написано правильно без усяких дефісів.

Дійсно, «людський фактор» має місце бути. Мені тато говорив, що в його шкільні роки (1947-1957) вчителька російської мови виправила йому в зощиті в слові «лягушка» літеру «я» на літеру «е» і поставила за роботу оцінку 4. Він приніс їй словник і довів, що слово «лЯгушка» пишеться через «Я» російською мовою. Такі бувають випадки.

Мене, наприклад, в школі так навчили. І я довго вишукував інформацію, поки не переконався, що таки окремо.

Почитав коментарі, висновок: українському граматичному нацизмові — жити!

Ukr.net щойно видав:

Завантаження сторінки триває довше ніж звичайно. Спробуйте очистити кеш та перезавантажити сторінку.
Якщо це не допоможе, перегляньте, будь-ласка, Інструкцію.

Кучка грамматических задротов))))

В банкоматі Укрсоцбанку видало: «Заберіть, будь-ласка, свою картку».

Я просто здивований наскільки багато в інтернет мережі знаходиться людей «буквоїдів». Люди, невже це єдине в чому Ви здатні себе показати?

Чєловєкі, може вас в школі вчили по різному, із-за різного складу вчителів, у котрих також вчителі були різні, і автори книжок також не з голови витягунули ці правила, а вишукували їх, та брали долю від своїх вчителів, і коли в цій рутині відбувся збій, то якийсь відсоток тупих вчителів робить по-своєму, і навчає по-своєму, і «будь ласка»-це є яскравим прикладом такого збою.
П.С. І іди нахєр чєловєк, який скаже, шо я зробив якусь, факінґ помилку!!

О, добра людино XD, я вас не критикую, а просто, щоб знали, краще пишіть : «по-різному» та «через», замість «із-за». ;

не «дефісів», а «дифісів»
Люди, будь ласка, пишіть грамотно!

До останнього аноніма:
Дефі́с (нім. Divis — «тире, сполучний знак, знак ділення», лат. divisio «(роз)ділення»), устар. ри́ска) — нелітерний орфографічний знак української і багатьох інших писемностей.

Бурячок А. А. Дефіс // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000.

Чесно кажучи, усі коментарі не читаю, бо забагато різних думок. Ось вам і моя. Чому «будь ласка» пишемо окремо? Тому що це вигук, котрий утворився від слів, точніше скоротилось словосполучення «будьте ласкаві», яке за своїм значенням не відрізняється від теперішнього. Коли щось просили зробити чи допомогти, то казали «Чи не будете ласкавими допомогти мені у . «. Пізніше дієслово «бути» стало вживатись скорочено «Будь», така ж історія і з «Ласкавий». Тому під правило «казна, хтозна, будь, небудь — дефіс поставить не забуть» не діє.

То чому, якщо це скорочення, то не ставиться дефіс?

до чого тут шансон??люди які пишуть і насправді розуміють його знають життя набагато глибше ніж ви..

Дійсно, до чого тут шансон?

А у мене в школі вчителя досі так пишуть

Вибачте, якого вчителя?

Дуже дякую, нарешті зрозумів, бо ж до цього з написанням даного словосполучення були проблеми.

> до чого тут шансон??люди які пишуть і насправді розуміють його знають життя набагато глибше ніж ви..

Безумовно. Ось, наприклад: http://www.youtube.com/watch?v=IM1e5PcjTHI . Рафінована життєва мудрість! Лохам не зрозуміти. І взагалі, хто не сидів, той не мужик, я вважаю.

О, і ще по темі посту. Для адептів правила про «-будь, -небудь, казна-, бозна-» запитання. Як ви напишете речення: «Державна казна спорожніла»?

«Будь-хто», «що-небудь», «казна-що» і тому подібне пишеться через дефіс. Але не «будь ласка».
Не варто кидати у борщ котлети і стверджувати, що правий, не перечитавши до цього правила, яких в українській мові дуже багато.
«Будь ласка» пишеться і писатимуться саме так, і аргументи «мене так вчили» не є вагомими. Та ж історія з «пів’яблука» — священні війни не стихають, правопис пилиться в куточку.
Навчіться спершу розрізняти частини мови.
А взагалі українська — друга по складності у світі. 🙂
Тому й не дивно, що і в державних установах помиляються. Не всім дано, така вже наша доля.

а я взагалі незнав я пишеться, бо не вживаю таких слів, бо я хам)))))

Не подужав прочитати всі коментарі, тому не факт, що про це ще ніхто не згадав. Самому автору варто звернути увагу на конструкцію «згідно з», адже «згідно», вжите у пості, є калькою з російської та відвертою помилкою 😉

Для тих, хто цитує правило — цитуйте до кінця та не забувайте про ВИКЛЮЧЕННЯ. 🙂 Щасти

Все ж краще вживати слово ВИНЯТКИ. http://slovopedia.org.ua/30/53399/25873.html

Виключення — ета тіпа исключения? Чи все-таки будемо вживати українське слово «виняток»?

«Не пишіть коментів, що не мають відношення до теми статті.» Відношення математичні? Чи йдеться про коментарі (а не коменти), які не СТОСУЮТЬСЯ теми статті?

Дуже всім вдячний за пости, повеселили 🙂

Найпопулярнішою фраземою на рекомендованому сайті є «Ба більше».
«Ба меньше» було б зверхньої однобокості, що претендує на безапеляційну правильність. Особливо, з урахуванням історичних аспектів формування нашої країни. Більше любові до мови, більше гарних прикладів!

«Усталене словосполучення (фразема) «будь ласка» в українській мові пишеться окремо і без дефіса та виділяється з обох боків комами.» — а слово «УСТАЛЕНЕ» часом не полонізм?

чи правильно я склав речення? :
Тож бажаю щастя, міцного здоров’я, вірного, палкого кохання, так, щоб на все життя, побільше веселих та радісних моментів, і, щоб у тебе все було файно!

Три русско-украинских словаря посмотрел. Везде «будь ласка» пишется раздельно. Вот фотография в само-учителе украинского языка https://www.dropbox.com/s/5p8hla75lw3rpl0/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%2022.06.13%2C%2017%2008%2022.jpg

Дякую за всі цікаві коментарі, без образ до інших, толерантно дискутуючи. Поки Мін Освіти зайнято дерибаном, переписуванням історії і управлінням в стилі феодалізму, суспільство мусить дискутувати і розвиватися.

Вчіть мову, будь-ласка! Будь, небудь, казна, хтозна пишеться через дефіс! Вчіть правила — (й клас.

Люди, вам все чітко розписали як саме правильно пишеться. Чому дефіс тут не треба і т.д. А ви далі тупите)))

Друзі, дуже радію, коли дивлюся канал СТБ. Там так на всім зрозумілій мові розмовляють, що мабуть всі вчителі української мови та літератури «сходять з розуму». Так що, з дефісом, чи без то це «квіточки».

без дифізу можна написати «бути ласкавим» тому, що нас спонукають бути якимось. а, якщо ми напишемо «будь ласка», то тут можна розуміти, що у випадку коли нас мають попросити бути ласкавим—нам стверджують, що ласці (звір роду куничні) бути, або ласці (коли тебе пестять) бути. але в українській мові є вислів «будь-ласка». на російській він звучить «пожалуста», на англійській «пліз». кожне слово, або вислів означає певний образ. коли змінити, у слові рисочку, крапочку, буквочку, палочку. посилаючись на кимось (не завжди до кінця продумані) придумані правила змінеться сам образ слова. а це вже є— культура смерті.
p.s. прбачте за помилки. впевнена, ви їх знайдете, але суть залишиться незмінно.

А ніхто не пробував розглянути «будь ласка» як скорочені частини двох слів «будьте» і «ласкаві». Можливо варто спробувати з цього боку?

seo-fight.blogspot.com