Суть попиту і фактори, що його визначають

Механізм саморегулювання ринкової економіки здійснюється на основі взаємодії попиту і пропозиції.

Термін «попит» в економічній науці означає платоспроможну потребу, тобто потребу, яку суб’єкт здатний оплатити. Із такого визначення випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни. Зобразимо цю залежність графічно

Рис. 1. Графічне зображення кривої попиту

Графічне зображення вказує на обернений зв’язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Тобто, закон попиту означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього, і, навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Зв’язок між ціною і величиною попиту є сталим. Причиною зміни попиту є зміна ціни. Цей зворотний причинно-наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту є законом попиту.

Закон попитувиявляється через економічну поведінку споживача. Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною?

По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об’єктивно за меншу ціну він може купити більше товару.

По-друге, в економіці діє закон спадної граничної корисності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.

По-третє,така поведінка пояснюється ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.

І, зрештою, поведінку споживача визначає також ефект заміщення, адже споживач зацікавлений у тому, щоб замінити споживання дорожчих товарів дешевшими (за інших однакових умов, тобто якщо вони якісні, відповідають стандартам і т. ін.). Наприклад, якщо ціна на кефір знизиться, а на йогурт залишатиметься високою, споживач може замінити споживання йогуртів кефіром.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит – це попит окремого споживача. Ринковий попит – це сума індивідуальнихпопитів, які пред’являються кожним споживачем при різних цінах.

Функціональна залежність попиту від ціни виражається рівнянням

QD = f (P), де

QDвеличина попиту на товар; Р ціна товару.

Ціна – найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші чинники, що впливають на нього.

Нецінові чинники попиту:

кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом);

очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник – підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на то вар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на

– цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;

місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;

кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Слід розрізняти поняття «зміна обсягу (величини) попиту» і «зміни у попиті». Зміни обсягу попитувідбуваються через зміну ціни і графічно характеризуються рухом точки по кривій попиту.

Зміни в попиті,зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

Зобразимо вплив нецінових факторів на зміну положення кривої попиту

Рис. 2. Зрушення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових факторів

Зрушення кривої АD0 до АD1означає, що нецінові чинники викликають зростання величини попиту, а зсув АD0до АD2— зменшення попиту.

Рух по кривій АD відображає зміну обсягу попиту під впливом зміни ціни.

studopedia.info

Суть попиту закон попиту

Проста модель попиту і пропозиції, на думку шведського економіста К. Еклунда, існує майже 200 років, а її розвинутіша форма протягом останніх 100 років становить ядро політичної економії. Проста модель відображає поведінку покупця і продавця, співвідношення попиту і пропозиції при купівлі-продажу одиниці будь-якого товару.

Попит на певний товар залежить від різних факторів. Так, учений, розглядаючи попит на сорочки з боку покупців, називає такі основні фактори:

1) величина доходу покупців;

2) скільки сорочок вони вважають за необхідне мати;

3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, светри та ін.), який можна використати замість сорочок;

4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за сорочки);

6) ціни подібних сорочок.

Вивчаючи еластичність попиту залежно від рівня цін, західні економісти сформулювали закон попиту, відповідно до якого «при незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни призводить до відповідного зростання величини попиту», і навпаки. Найважливішим положенням цього закону є обернена залежність між ціною і величиною попиту. Проте видавати його за сутність усього закону, як це робить більшість українських економістів, не слід, оскільки в умовах значної змінюваності інших параметрів (наприклад, насиченості ринку) такої залежності не спостерігається.

Простежуючи обернену залежність між кількістю реалізованої продукції та ціною, Самуельсон сформулював закон поступового зниження попиту. Щодо ядра, така позиція є сумнівною, оскільки ним є відносини економічної власності у сфері безпосереднього виробництва. Економіст пояснює цей закон тим, що:

— зниження цін на певний товар розширює коло покупців;

— зниження цін може спонукати кожного споживача цього товару здійснити додаткові покупки, і навпаки;

— зниження попиту при зростанні ціни пояснюється тим, що при цьому споживач намагається замінити його іншими товарами (наприклад, каву — чаєм), а також тим, що людина у цьому випадку стає біднішою і починає споживати певні товари у менших кількостях.

Порівняння двох варіантів обґрунтування однієї й тієї самої причинно-наслідкової залежності дає підставу стверджувати, що логічніше сформульовано саме закон попиту. Закон зниження попиту П.-Е. Самуельсона відображає лише один аспект взаємозв’язку між попитом і підвищенням цін, а закон попиту виражає також залежність між попитом і зниженням цін. А загалом ці економічні закони відображають не глибинні внутрішньо необхідні, суттєві зв’язки між окремими явищами і процесами, а поверхові, на рівні здорового глузду. З цього приводу американські економісти при обґрунтуванні закону зауважили, що «здоровий глузд і елементарне спостереження узгоджуються з кривою попиту», а К. Еклунд зазначав, що ця модель у простій формі описує деякі із діючих у господарстві сил.

Приклад про попит на сорочки засвідчує, що їх пропозиція також зумовлена дією низки факторів. Основними з них є: витрати виробництва; мета фірми, від якої значною мірою залежатиме рівень цін (якщо фірма прагне завоювати нові ринки збуту, ціни можуть бути нижчими); наявність чи відсутність конкурентів на ринку та інші.

Закон попиту—внутрішньо необхідні, сталі, суттєві зв’язки між потребами в наявних на ринку товарах і послугах, що можуть бути надані, і цінами на них, які перебувають в обернено пропорційній залежності.

Загалом формування попиту у розвинутих країнах означає цілеспрямовані й активні дії продавців (насамперед наймогутніших монополістичних підприємств, у тому числі олігополістичних), експортерів товару, а також маркетингові зусилля фірм і підприємців, спрямовані на стимулювання попиту потенційних покупців і споживачів. Найважливішими інструментами формування попиту є масована реклама, вдумливе інформування споживачів про нові види товарів і послуг, формування відповідних смаків, моди на певні товари і послуги.

За умов оптимального поєднання попиту і пропозиції формується ціна рівноваги. У марксистській політичній економії синонімічним поняттям є ціна виробництва за умов рівності попиту і пропозиції. З точки зору концепції маржиналізму при такій ціні споживач оцінює для себе корисність нової сорочки рівновеликій тій жертві, яку він приносить, виплачуючи її ціну. Щодо виробників — їх максимальний дохід (тобто сума, яку фірма може отримати від продажу додаткових сорочок) дорівнюватиме максимальним (граничним) витратам на їх виробництво. Такі концепції відтворюють названі вище недоліки маржиналізму.

m.pidruchniki.com

2. Суть попиту та пропозиції. Закон попиту та пропозиції.

Попит – це бажання людей купувати товар. Аналіз попиту та пропозиції може застосовуватися до рішення різних проблем. Попит – це кількість товарів окремого типу, які покупець зможе і готовий купляти при визначеному рівні цін на них. Підвищення доходу сприяє зростанню попиту, а ціни – його скороченню.

Попит і пропозиція важливі елементи ринкової економіки. Зміна їх залежить від різних факторів, але основним регулятором, виразником виступають ціни.

Моделі, які ми розглядаємо не охоплює повністю дійсності на підприємстві та його взаємовідносини із споживачем, але відбиває найважливіші аспекти реальності. В дійсності на попит і пропозицію впливає багато факторів, але якщо їх розглядати одночасно всі, то розуміння проблеми, взаємозв’язку попиту та пропозиції тільки уксладнюється.

При побудові моделі виходять умовно із того, що різних змін у виробництві на даний короткий проміжок часу не буде і буде конкуренція підприємства, що отримуватиме непомірний ріст цін.

Попит – це форма вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами.

Попит (Д) завжди розглядається як платоспроможний. Д- англ. Demanol закон попиту.

Ринковий попит залежить від таких чинників:

●цінові чинники: — ціна даного товару;

— цін на інші товари;

— грошових доходів покупців.

●нецінові чинники: — споживацькі смаки;

споживацькі чекання (очікування) майбутніх цін та доходів;

географічного середовища і кліматичних умов (н-д, гололід – травматизм – попит на послуги травматологів, — ЛФК).

Залежність попиту від названих чинників називають функцією попиту.

де, р– ціна товару;

g – ціна взваємозамінних товарів;

y рівень доходів населення;

x суб’єктивні смаки та уподобання.

Обернений зв’язок між ціною і попитом називають законом попиту. Це означає, що коли ціна на товар зростає, то за інших одинакових умов покупці починають менще купувати цього товару. І, навпаки, коли ціна зменшується, то величина попиту зростає.

Причини зміни кривої попиту:

ефект доходу. Коли зростає ціна, купівельна спроможність падає

ефект заміщення. Коли ціна на товари змінюється, а на всі інші товари не змінюється, то покупці купляють товари дешевші, тобто замінюють потребу іншими товарами.

Ефект доходу та ефект заміщення діють одночасно.

Закон попиту стверджує, що на будь-якому ринку при рівних інших умовах, існує обернений зв’язок між ціною товару і величиною попиту покупців на товар. Це відбувається по двох причинах. По-перше, якщо ціна одного товару падає, а ціни інших товарів залишаються попередніми, то покупець намагається заміщати дешевшим товаром ті товари, які він використовував раніше. По-друге, коли ціна одного товару падає при постійності цін на інші товари і незмінних доходах покупців, то споживачі почувають себе багатшими. Вони починають купляти більше різних речей і найчастіше того товару, який став дешевшим.

Попит і величини попиту не слід ототожнювати із бажанням і потребою. Закон попиту описується (із допомогою кривої попиту) співвідношення між кількістю товару, яку люди бажають і можуть купити, і ціною даного товару при інших рівних умовах.

studfiles.net

Закон попиту

Закон попиту – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту і навпаки, тобто між ціною і попитом існує обернена залежність. Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни спонукають споживачів купувати товари (практика «розпродажу» товарів за зниженими цінами). По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу спадної граничної корисності (покупець певного товару отримує менше задоволення або меншу корисність від кожної наступної його одиниці), споживачі купують додаткові одиниці товару лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, ефект доходу й ефект заміщення. Перший виявляється в тому, що за нижчої ціни споживач може купити більше товару, не відмовляючи собі в придбанні інших альтернативних товарів. Другий – у тому, що за нижчої ціни споживач прагне придбати дешевий товар замість аналогічних, що подорожчали.

Простежуючи обернену залежність між кількістю реалізованої продукції і ціною, П. Самуельсон сформулював закон поступового зниження попиту, пояснюючи його тим, що:

  • зниження ціни на певний товар розширює коло покупців,
  • зниження ціни може спонукати споживача зробити додаткові покупки,
  • зниження попиту за зростання ціни пояснюється тим, що споживач намагається замінити його іншими товарами (наприклад каву – чаєм), а також тим, що він стає біднішим і споживає менше товару.

Порівняння двох варіантів обґрунтування однієї причинно-наслідкової залежності дає підставу стверджувати, що логічніше цей закон сформульовано як закон попиту, оскільки закон зниження попиту, за П. Самуельсоном, відображає лише одну зі сторін взаємозв’язку між попитом і підвищенням цін, а закон попиту виражає залежність між попитом і зниженням цін. Загалом ці економічні закони відображають не глибинні, внутрішньо необхідні, суттєві зв’язки між окремими явищами і процесами, а поверхневі, на рівні здорового глузду. З цього приводу американські економісти при обґрунтуванні закону попиту зауважили, що здоровий глузд і елементарне спостереження узгоджуються з кривою попиту, а К. Еклунд зазначив, що ця модель у простій формі описує деякі діючі у господарстві сили.

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.

www.ukr.vipreshebnik.ru

Основи економічних знань (2001)

1. Попит і закон попиту

Попит — кількість продукту, який споживачі готові та спроможні купити за певну ціну протягом відповідного проміжку часу і в певному місці.

Фактори, які впливають на попит. Очевидно, що відповісти на запитання, від чого залежить величина попиту, однозначно неможливо, оскільки слід передусім з’ясувати, який саме продукт збираються купувати споживачі. Так, шведський економіст К. Еклунд, розглядаючи попит покупців на сорочки, називає такі основні чинники: 1) величина їх доходу; 2) кількість сорочок, яку вони вважають за необхідне мати; 3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жилети тощо), який можна використати замість сорочок; 4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за сорочки); 5) смак, мода; 6) ціна подібних сорочок.

До цих чинників можна додати цінові та дефіцитні очікування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (зокрема, допомога бідним верствам та ін.).

Закон попиту. В процесі розгляду еластичності попиту залежно від рівня цін сформульовано відповідний закон попиту.

Закон попиту — за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту і навпаки, отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність.

Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживача бажання купувати товари, практика розпродажу товарів за зниженими цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції*), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу та ефект заміщення.

Ефект доходу — за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючись від придбання інших альтернативних товарів.

Ефект заміщення — за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.

Ці два ефекти діють в одному напрямі (тобто спричиняють зростання обсягу попиту при зниженні цін) за купівлі товарів середньої та високої якості та в протилежних напрямах — за купівлі низькоякісних товарів. При цьому у разі незначної кількості товарів низької якості (наприклад, маргарину у співвідношенні з маслом) ефект заміщення переважатиме ефект доходу, і споживачі купуватимуть велику кількість маргарину.

На практиці буває, коли при зниженні ціни на товар попит на нього зменшується, а при підвищенні — зростає (наприклад, при підвищенні ціни на картоплю сім’ї з невисокими доходами починають споживати її більше, повністю відмовляючись при цьому від м’яса), що означає переважання ефекту доходу над ефектом заміщення.

Водночас цей закон не діє за ажіотажного попиту (тобто значного додаткового попиту, зумовленого очікуванням значного підвищення цін на товар або у разі його зникнення з обігу), для окремих рідкісних, дорогих і невідтворюваних товарів (картини, антикваріат та ін.), а також при «переключенні» попиту споживачів на якісніші та дорожчі товари (наприклад, масових закупівлях масла замість маргарину).

В останньому випадку частково діє ефект престижного попиту, визначений американським ученим Т. Вебленом.

Ефект престижного попиту — купівля товарів за престижними цінами (цінами на вироби високої якості), причому за зростання цін на дорогі товари, які виготовляють престижні фірми, попит на них до певної межі може зростати.

Залежність між ціною на товар та кількістю товару, який купують споживачі, виражається кривою попиту (мал.2). Для її побудови скористаємося даними табл. 2.

Крива індивідуального попиту показує, що при ціні 50 умовних одиниць споживачі придбали б 10 одиниць товару; при ціні 40—15 одиниць і т.д., тобто ціна і кількість товарів знаходяться в оберненій залежності.

При зростанні доходу крива попиту змішується вправо, а при зменшенні — вліво.

library.if.ua